7 - А. Українська література

7 - А. Українська література

27.04. - 30.04.

1 урок
Тема: Лицар духу українського народу Олена Теліга. Поезія

Хід роботи:
Запис у зошиті
* число
* дистанційне навчання
* тема уроку
* епіграф

 «Не треба слів! Хай буде тільки діло!

                                               Його роби – спокійний і суворий,
                                           Не плутай душу у горіння тіла,
                                                            Сховай свій біль. Зломи раптовий порив»

                                                                                   Олена Теліга.

Життєвий і творчий шлях Олени Теліги

Народилася Олена Теліга (дівоче прізвище Шовгенів) 

українська поетеса і літературний критик  в інтелігентній напівбілоруській-напівукраїнскій родині 21 липня 1907 року в Іллінському під Москвою, де її батьки відпочивали влітку. Але й до сих пір не встановлено, в якому саме з декількох підмосковних населених пунктах під назвою «Іллінське» відбулася ця подія, так як свідоцтво про народження Олени Теліги було втрачено.

Мати Олени була дочкою православного священика, батько — гідротехніком, працював на Москві-річці, Волзі, Клязьмі, Сіверському Донці, був одним з авторів зрошення Голодному степу біля Ташкенту. Молодший брат української поетеси також був поетом (писав російською мовою), але в порівнянні з Оленою Телігою він був майже невідомий.

Жила Олена Теліга в Москві. Та у 1911 році сім’я Шовгенів переїжджає до Санкт-Петербургу, а звідти у травні 1917 в українське місто Ізюм, де жили родичі Олени Теліги по батьківській лінії. З весни 1918 батько Олени працював у Київському політтехнікумі, тож і сім’я жила в Києві. Там Олена Теліга навчалася в жіночій гімназії Олександри Дучинської, де і вивчала українську мову разом з російською, німецькою та французькою. Судячи з табеля, навчалася вона в гімназії на середньому рівні. У 1919 приватна освіта на Україні припинилася і поетесі довелося перейти в народну школу.

У травні 1919 року батько Олени Теліги їде до Чехії. У травні 1922 він емігрує і мати Олени разом з нею і її братом Сергієм оселилися в м. Тарнові (Польща). Через два місяці вони переїхали до м. Подєбради (Чехія), де батько Олени Теліги викладав в Українській сільськогосподарській академії. У тому ж році Олена отримала атестат про середню освіту і вступила до історико-філологічного відділення Українського педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова у Празі. Тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Телігою, кубанським козаком і колишнім сотником Армії УНР. Вони одружилися 1 серпня 1926. У той же час Чехії вперше публікувалася поезія і праці з літературознавства Олени Теліги.

Восени 1929 Олена Теліга разом з чоловіком переїхали до Варшави, де вже з 1928 жили її батьки. У Варшаві українська поетеса працювала, виступаючи в нічних кабаре або манекенницею, протепотімїйвдалосявлаштуватисявчителькою у початкових класах.

   У грудні 1939 подружжя Теліг переїхало до Кракова, де Олена Теліга зустріла свого давнього знайомого, відомого діяча української емігрантської культури Олега Ольжича і вступила до Організації українських націоналістів (прихильників А. Мельника), членом правління (Проводу) якого Олег Ольжич і був.

Сторінка історії. Коли Гітлер напав на СРСР, у деяких прихильників ОУН з’являються ілюзії, що німці допоможуть відновити незалежну українську державу, як це було в 1918. Такого роду помилкові уявлення були і у Олени Теліги. 22 жовтня 1941 разом з однією з «похідних груп» прихильників А. Мельника на машині вона приїжджає до Києва, де організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією газети «Українське слово» (редактор Іван Рогач), видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври». У своїх статтях висловлює надію, що крах більшовизму допоможе відродженню української культури.

 9 лютого 1942 її заарештували. Разом з нею добровільно здався гестапо і її чоловік, який заради цього назвався письменником. На стіні камери вона намалювала тризуб і залишила напис: «Тут сидiла i звiдси йде на розстрiл Олена Телiга». Українська поетеса була розстріляна разом зі своїм чоловіком і колегами (Іван Рогач, Володимир Багазій тощо) у Бабиному Яру 21 лютого 1942.

   Спадщина Олени Теліги невелика за обсягом, але вельми значна за своєю сутністю і публіцистичною спрямованістю, характерною для поетів «празької школи». Сьогодні на уроці ми познайомимося з поезією видатної  поетеси.

Сторінка історії. Сьогодні Бабин Яр є парком майже у середмісті Києва, який пропонує місцевим мешканцям захист від пекучої літньої спеки. Сімдесят п’ять років тому така мирна сьогодні територія стала місцем одного із найвідоміших злочинів Голокосту.

За два дні наприкінці вересня 1941 року майже 34 000 євреїв було вбито в урвищі посеред букової місцевості, який колись називали "Швейцарією Києва".

Протягом наступних двох років, згідно статистичних даних, в Яру було знищено ще 30 000 євреїв та разом з ними приблизно 30 000 осіб з інших груп, розстріляних нацистами: українських націоналістів, ромів, радянських комуністів, душевно хворих, заручників та військовополонених.

До кінця німецької окупації Києва, в Бабиному Яру втратили життя понад 100 000 людей. Точні цифри загиблих залишаються невідомими.

"Знай наших!" Цікаво про письменницю за посиланням

Завдання: скласти й записати сенкан на основі біографії О. Теліги (9 б.)

Поезія "Сучасникам" за посиланням

Ідейно-художній аналіз твору

Тема		Послання в майбутнє, звернення до нащадків
Ідея		Авторка закликає горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань
Мотив		Автобіографічний, усеперемагаючого життєлюбства
Жанр лірики		Громадянська (патріотична)
Художні  засоби
епітети	«хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних привітів»
метафори	«Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі». «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»
Риторичні оклики	«Не треба слів! Хай буде тільки діло!»
звертання	«О, краю мій,…»
інверсія	Хуртовині сніжній
образи-символи	вогонь, вода, вітер —символізують буремність, неспокій, очищення, оновлення

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: скласти й записати сенкан на основі біографії О. Теліги; виразне читання поезій О. Теліги, відповіді на питання (усно).

2 урок

Тема: Олександр Гаврош. Коротко про письменника. "Неймовірні пригоди Івана Сили"

Хід роботи:

* Опрацювати (прочитати) біографію О. Гавроша в підручнику (записи робити за бажанням, надсилати не потрібно).

* Презентація за посиланням

* Прочитати текст "Неймовірні пригоди Івана Сили" (підготуватися до перевірочної роботи наступного тижня)
АБО
* Рубрика "Книги, що говорять" за посиланням

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: прочитати повість "Неймовірні пригоди Івана Сили"