7 - А. Українська мова

7 - А. Українська мова

27.04. - 30.04.

1 урок
Тема: Частки, що надають слову або реченню додаткових відтінків

Не кажи не знаю – кажи навчусь.

       Народна мудрість

Хід роботи:

         Дослідження.

Що спільного між прийменником і сполучником?

– Прочитайте речення, визначте прийменник і сполучник, з’ясуйте їх роль у реченні.

Посадили біля хати явір та калину

(Посадили біля хати. Явір та калину.

Прийменник біля разом із закінченням родового відмінка  зв’язує іменник із дієсловом у словосполученні. Сполучник та зв’язує однорідні члени речення).

– Визначте синтаксичні відношення даних службових частин мови .

        Проблемне питання

Чи служить частка засобом вираження синтаксичних відношень?

– Порівняйте записане речення з реченням

Посадили біля хати лише явір та калину

– Чи вплинуло слово «лише» на синтаксичний зв'язок між словами?

– Який відтінок внесло це слово в речення?

– А що зміниться, коли ми поставимо це слово перед прийменником?

– Зробіть висновок про роль слова «лише» в реченні.

Висновок: частка не служить засобом вираження синтаксичних відношень.

        Які ж дива творять частки?

        Певною інформацією про службові частини мови ви вже володієте. Пропоную дослідити нову інформацію, використовуючи такі  джерела:  Робоча сторінка «Частка як службова частина мови».

* таблиця за посиланням

* мофологічний розбір частки за посиланням

Визначити спільне й відмінне між службовими частинами мови (заповнення таблиці).

Спільне	Службові частини мови, самостійно не виступають членом речення, незмінні слова, не мають лексичного значення.
Відмінне	Прийменник керує відмінковою формою слів; сполучник сполучає однорідні члени речення та прості частини складного речення; частки надають словам, формам слова і реченням додаткових смислових відтінків.

         Виконання вправ (усно) на застосування й закріплення знань, формування вмінь та навичок

1.    Спостереження – дослідження над мовним матеріалом

·         Дослідити, які саме додаткові відтінки вносять у речення частки (аналіз речення за метою висловлювання і за його членами).
                                Лататіє озеро за моїм селом.

·         Яке це речення за метою висловлювання?

·         Визначте головні та другорядні члени речення.

·         Перебудуйте речення, додаючи на початок слово «чи». Як змінилося значення речення? (стало питальним)

·         Що на це вплинуло?

·         Перевірте, чи змінилася кількість членів речення? Який висновок можна зробити?

·         Замініть частку чи  іншою – невже. Чи залишилося речення питальним?

·         Який додатковий відтінок значення  можна виразити часткою невже?

        (здивування)

·         Прочитайте речення з інтонацією здивування.

·         Перевірте, чи можна речення зробити питальним без частки? Зробіть висновки (речення без часток може бути оформлене інтонацією, але з  даними частками стає питальним; питальні частки не є членами речення).

·         Перебудуйте  дане речення, додаючи частку тільки, а  перед присудком – не.

·         З’ясуйте, які відтінки значення надають вставлені частки.

·         Замініть частки іншими – навіть, таки, он, хай.

Перевірочна робота на засвоєння матеріалу (10 б.) 

за посиланням

2 урок

Розвиток мовлення

Тема: Контрольний докладний письмовий переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі

Мета: повторити відомості про публіцистичний стиль, формувати вміння переказувати текст публіцистичного стилю, визначати тему та головну думку, добирати заголовок, складати план; розвивати вміння добирати виражальні засоби; прищеплювати любов до рідної землі, патріотизм, історичну пам'ять, національну гідність.

Хід роботи:

Запис у зошиті

* число

* дистанційне навчання

* розвиток мовлення

* тема уроку

Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Читання тексту.

   Світ великий. Історія його — не менша. Ми вивчаємо історію різних держав. Проте, яку б країну не вивчали, які б захоплюючі історичні події не відкривалися б перед нами, повинні пам'ятати завжди про історію свого народу, землі, на якій живемо.

   Пам'ять — одна з найважливіших властивостей людини. Так, як не можна забувати власного батька і матір, бо вони дали життя, дім, у якому народився і виріс, так не можна забувати свій народ та його історію. Ми — частинка народу. Без всіх нас немає ні народу, ні історії.

Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати нашої землі, бо це — першооснова. З неї ми вийшли, до неї і прийдемо. Люди не є людьми, якщо вони не мають ні мови, ні пам'яті, ні землі, ні роду. Пам'ятаймо про це!

   Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина завжди жила і живее вірою та надією на краще. Але пам'ятаймо, що ніщо не приходить само собою, як і не змінюється без людини.

   Щоб житии краще — потрібно краще працювати. Це стосується всіх: мене, батьків, друзів, сусідів. Людська праця потребує знань. Знання здобуваються в навчанні. Вчімось. Зробімо так, щоб день сьогоднішній став гордістю для майбутнього.            

(За В. Мисаном)

ПИСЬМОВО:

2. Добір заголовка. 

3. Визначення теми та головної думки тексту.

4. Визначення типу та стилю мовлення.

5. Скласти план.

Домашнє завдання: усне переказування тексту за планом.