7 - Б. Українська література

7 - Б. Українська література

12.05. - 21.05.

Тема: Андрій Малишко. Відомий український поет і його пісні, що стали народними. "Пісня про рушник". "Чому, сказати, й сам не знаю..." Ліризм поезій А. Малишка

Хід роботи:
Запис у зошиті
* дата
* дистанційне навчання
* тема уроку
* опрацювати теоретичний матеріал
   - підручник
   - документальний фільм за посиланням
   - відео урок за посиланням
   - зробити запис "Коротко про митця" (на вибір: короткий конспект, інформативне ґроно, хронологічна таблиця - 8 б. або скласти й записати інформацію у формі "Діаманти" - 10 б.)

ДІАМАНТА – «семирядковий алгоритмізований вірш».

Правила написання діаманти:

– перший рядок має бути представлений іменником, який розкриває головну думку;

– другий рядок  містить два прикметники, що характеризують головну думку;

– третій рядок – три дієприкметники, що характеризують дії, пов’язані з темою;

– четвертий рядок – чотири іменники-асоціації, що виникли під впливом теми;

– п’ятий рядок – три дієприкметники, що характеризують зворотні (дзеркальні) дії, пов’язані з темою;

– шостий рядок – два прикметники, що з протилежного боку характеризують тему;

– сьомий рядок – один іменник-антитеза до теми.

Приклад діаманти:

ПЕРЕМОГА
прекрасна, показова
проспівана, показана, перечитана
піднесення, подарунок, поступ, правда
проплакана, прихована, призабута
прикра, підступна
ПОРАЗКА

СВІТАНОК
сонячний, світлий
сріблений, спланований, схвильований
схід, спів, світло, сподівання
стьмяніле, спустошене, стихаюче,
сумне, сіре
СМЕРКАННЯ

    - "Пісня про рушник" за посиланням

ПАСПОРТ ТВОРУ  (прочитати, записи - за бажанням)

Рід літератури «Пісня про рушник»: інтимна лірика. 

Жанр «Пісня про рушник»: ліричний вірш (пісня). 

Мотив «Пісня про рушник»: материнської любові й рушника як символу життєвої дороги.  Художньо-стильові особливості «Пісня про рушник»: сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові вишитий рушник як символ життєвої дороги. Рушник пов’язаний із життєвою долею лірично­го героя і з образом його матері. Цей образ — символ чистоти і любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. Лірич­ний герой поезії дуже тепло згадує свою матір. Автор цим твором порушує питання дитинства, а також прощання з батьків­ською хатою та материнську тривогу за долю власної дитини. 

Форма вірша має значну кількість повторів, що наближає його до пісні. 

Примітки: Композитор Платон Майборода написав музику до цієї поезії. Виконавців твору було багато, зокрема Дмитро Гнатюк, Олександр Таранець, гурт «Ча­рівна», Ірина Сказіна, Олександр Малінін, Квітка Цісик та ін.

    - "Чому, сказати, й сам не знаю..." за посиланням

Ідейно-художній аналіз (прочитати, записи - за бажанням)

Тема: розповідь ліричного героя про рідні краї.

Ідея: рідні місця мають велике значення в житті кожної людини.

Головна думка: кожна людина, що покинула батьківський дім, ніколи не зможе забути шлях, що веде до нього.

Рід: лірика

Вид: громадянська

Жанр: вірш

Основна думка: стежина у рідному краю, яка веде до батьківської рідної хати – це найдорожче, що повинна людина пам’ятати усе своє життя. Де зробив перші кроки і вирушив у далеку дорогу життя.

Композиція твору: Твір складається з чотирьох куплетів по 4 рядки. Кожен рядок таку глибоку думку несе, окрилює душу.

Внутрішній монолог ліричного героя спонукає на глибокі роздуми.

Роздуми про що? (Про рідну домівку, стежину у рідному краї, любов, чуйність, щирість, до місця, де народився, зробив перші кроки.

Художні засоби пісні (вірша): Епітети: «ревний біль і ревний жаль», "єдина стежина", "круглі соняхи", Повтори: «мита-перемита», «ревний, ревний», дощами… дощами», Метафори: «живе у серці», «обрій землю обніма», «стежина пішла», Звертання: моя стежино, моя надієчко,  Риторичні запитання: Де ти, моя єдина? Уособлення: обрій землю обніма, стежина пішла/не повертає/стеле.

Образи - символи вірша Чому, сказати, й сам не знаю (Стежина): Стежина - любов до отчого краю
відчинені ворота -  життєвий шлях, вибір
дощі, сніги - випробування, труднощі долі
розквітлі соняхи - сонце, батьківське благословення
вечоровий виднокруг - людське життя, невблаганна старість

Висновок: Стежина життя... У кожного вона своя, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже . Це по ній кожен має пройти гідно.  Одним одна... Єдина... Найдорожча... Поет не закликає бездумно кидатися в далекі світи у погоні за примарним щастям. Щоб потім каятися, шкодувати, марити в снах і наяву за батьківським порогом і стежиною, «дощами митою, перемитою» — тією, що в'юниться «Між круглих соняхів» і веде на батьківщину.

ЗАВДАННЯ: вивчити вірш "Пісня про рушник", запис відео декламації надіслати на Вайбер за номером 0953489851

до 20.05. 

Підготуватися до написання контрольного твору 21.05. за творчістю О. Ольжича, О. Теліги, О. Гавроша, Андрія Малишка. 

Теми творів повідомлю 21.05. Час виконання роботи з 10:00 до 12:00. Роботи, надіслані пізніше, перевірятиму по можливості, бал буде знижено.